------------------------------------------------------------------------
 Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
 OCR: Евгений Васильев
 Для украинских литер использованы обозначения:
 ?, ? - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
 ?, ? - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
 I,i (укр) = I,i (лат)
 ------------------------------------------------------------------------


   ЛЕБЕДЬ I ГУСИ

   На ставi пишно Лебедь плив,
   А Гуси сiрi? край його поринали.
   "Хiба оцей бiляк вас з глузду звiв? -
   Один Гусак загомонiв,-
   Чого ви, братця, так баньки повитрiщали?
   Ми попеластi всi, а вiн один мiж нас
   Сво? пиндючить пiр'я бiле?
   Коли б ви тiлько захотiли,
   Щоб разом, стало бить, вся беседа взялась,
   Ми б панича сього якраз перемастили".
   I завелась на ставi геркотня,
   Гусине дiло закипiло:
   Таскають, грязь i глей,зо дна
   Да мажуть Лебедя, щоб пiр'я посiрiло.
   Обмазали кругом - i трохи галас стих;
   А Лебедь плись на дно - i випурнув як снiг.



   УКРА?НСЬКА МЕЛОДIЯ

   "Нi, мамо, не можи" нелюба любить!
   Нещасная доля iз нелюбом жить.
   Ох, тяжко, ох, важко з инм рiч розмовляти!
   Хай лучче я буду ввесь вiк дiвовати!"

   - Хiба ж ти не бачиш, яка я стара?
   Менi в домовину лягати пора.
   Як очi закрию, що буде з тобою?
   Останешся, доню, одна, сиротою!

   А в свiтi яке? життя сиротi?
   I горе, i нужду терпiтимеш ти.
   Я, дочку пустивши, мовляв, на поталу,
   Стогнать пiд землею як горлиця стану.

   "О мамо, голубко, не пдач, ие ридай.
   Готуй рушники i хустки вишивай.
   Нехай за нелюбом я щастя утрачу;
   Ти будеш весела, одна я заплачу!"

   Ген там, на могилi, хрест божий сто?ть,
   Пiд ним радо й вечiр матуся квилить;
   "О боже мiй-милий! що я наробила!
   Дочку, як схотiла, iз свiта згубила!"

   1840



   ВЕДМЕЖИЙ СУД

   Лисичка подала у суд таку бумагу:
   Що бачила вона, як попеластий Вiл
   На панськiй винницi пив, як мошенник, брагу,
   ?в сiно, i овес, i сiль.
   Суддею був Ведмiдь, Вовки були пiдсудки.
   Давай вони його по-сво?му судить
   Трохи не цiлi сутки.
   "Як можна грiх такий зробить!
   Воно було б зовсiм не диво,
   Коли б вiн ?в собi м'ясиво",-
   Ведмiдь сердито став ревiть.
   "А то вiн сiно ?в!" - Вовки завили.
   Вiл щось почав був говорить,
   Да суддi рiч його спочинку перебили,
   Бо вiн ситенький був. I так опредiлили
   I приказали записать:
   "Понеже Вiл признався попеластий,
   Що вiн ?в сiно, сiль, овес i всякi сластi,
   Так за такi грiхи його четвертувать
   I м'ясо розiдрать суддям на рiвнi частi,
   Лисичцi ж ратицi оддать".



   ДЯДЬКО НА ДЗВОНИЦI

   Iзлiз мiй дядько на дзвоницю
   Та, знай, гука: "Оце кумедiя яка!
   Всi люди на землi мов тi перепелицi:
   Зда?ться бiльший з них не бiльше п'ятака.'
   Гай, гай! .Як же вони дрiбненькi!
   Так ось коли я ?х як треба розiбрав!"
   А мимо йдучи, хтось на дядька показав
   Та, далебi, мене спитав:
   "Що то таке, чи щур, чи горобець маленький?"

   1840



   ГОРОБЦI ДА ВИШНЯ

   Глянь, мянь, летять, да ?х летить чимало,
   Куди оце летятьь з осели Гарвбцi?
   Дивлюсь, у сад, побрались ?валодцi.
   На Вишеньцi ?х сеть-то насiдало,
   I бенкезараз пiдняли;
   Цвiрiнькають, джеркочуть, знай, на Вишнi
   Iз ранку самого до пiзньо? пори,
   Я простий чоловiк, то й взяв собi на мислi,
   Що Вишеньцi мо?й предобре у саду,
   Що ?й превесело, бо як край е? йду
   Або i так коли зирну у сад iз хати,
   Все звелять горобцi по гiлочках скакати.
   Ось тиждень як, не був, дивлюсь - кат його ма!
   На. Вишеньцi, гостей нема.
   Чого лишень вони лiтатi перестали?
   Як розiбрав, бодай-, i не казать!'
   Ох! поти жевжики вчащали,
   Поки i всi ягоди на Вишнi обдзюбали -
   Тепер да бiдно? нiколи не летять.



   ПШЕНИЦЯ

   Я бачив, як пшеницю мили:
   То щонайкраще? зерно
   У воду тiльки плись, якраз пiшло на дно,
   Полова ж, навiсна, пливе собi по хвилi.

   Привiв мене господь побачить i панiв:
   Мов простий чоловiк, там iнший пан сидiв,
   Другi, задравши нiс, розприндившись, ходили.
   I здумав зараз я, як тiльки поглядiв,
   Що бачив, як пшеницю мили.



   РИБАЛКА

   Хто зна? Оржицю? а нуте, обзивайтесь!
   Усi мовчать. Гай-гай, якi шолопа?!
   Вона в Сулу тече у нашiй сторонi.
   (Ви, братця, все-таки домiвки не цурайтесь.)
   На рiчцi тiй жили батьки мо?
   I панства чортiв тиск: Василь, Iван, Микола,
   Народ письменний, страх,
   Бував у всяких школах,
   Один балака? на сотнi язиках.
   Арабську цифиру, мовляв, закон турецький,
   Все тямлять, джеркотять, як гуси, по-нiмецьки.
   Подума?ш, чого-то чоловiк не зна!
   Да не об тiм, бач, рiч. Усю торiшню зиму
   Рибалка ятером ловив в тiй рiчцi рибу;
   Рибалка байдуже, аж ось прийшла весна,
   Пригрiло сонечко i з поля снiг погнало;
   У рiчку снiг побiг, i Оржиця заграла,
   I ятiр, граючи, водою занесла.
   "Уже ж вона менi отут сидить в печiнках,
   Ся рiчка каторжна! -рибалка став казать.-
   Куць виграв, куць програв, ось слухай лишень,
   жiнко:

   Пiду я до Сули скажену позивать!"
   I рознi деякi казав, сердега, речi,
   Iз злостi, як москаль, усячину гукав;
   А далi почепив собi сакви на плечi,
   У люльку пхнув огню, цiпок у руки взяв
   I рiчку позцвать до рiчки почвалав.
   Чи довго вiн iшов, чи нi, того не знаю;
   Про те нiколи сам Рибалка не казав;
   А тiльки вiн дiйшов, як слiду?, до краю.
   Сула шумить, гуля? по степам.
   Рибалка дивиться i очi протира?:
   Не вiрить сам сво?м очам,
   Бо по Сулi - чорти б ?х мучив матiр -
   Пливуть хлiвцi, стiжки, дiжки, усякий крам
   I бiдного його ниря? ятiр!
   Здихнув Рибалочка да i назад поплiвсь.
   А що, земляче, поживибвсь?

   Ось слухайте, пани, бувайте ви здоровi!
   Еге, Охрiменко дурний:
   Пiшов прохать у повiтовий,
   Що обiдрав його наш писар волосний.



   БУДЯК ТА КОНОПЛИНОЧКА

   "Чого ти так мене, паскудо, в боки пха?ш?" -
   На Коноплиночку в степу Будяк тукав.
   "Да як рости менi? i сам здоров ти зна?ш,
   Що землю у мене з-пiд-корiнця забрав".

   Бува i чоловiк сьому колючцi пара:
   Людей товче та й жде, тдоб хто його кохав.
   Я бачив сам таких i, може б,_ показав,
   Та цур йому! розсерджу комiсара!

Популярность: 15, Last-modified: Tue, 23 Jul 2002 11:48:35 GMT